Ти дозволив мені піти назавжди -
(Невідомо чому) ми бажанню скорились.
Перевір ти для себе, й мені іще раз доведи,
Що думки про грядуще майбутнє скрушились.
Не повернуться дні, де ми були щасливі,
Не настане й хвилини, щоб були ми разом.
Та минуле не дасть нам забути, й щосили
Влаштує у серці «арктичний» розгром.
Несміливо душа моя просить терпіння
В Бога витримки, сили й незламність у грі.
І до нас неодмінно прийде розуміння,
Що на нашій дорозі погасли усі ліхтарі.
Що нема вороття у часи, вже забуті назавжди,
Що попереду нас зовсім близько своє майбуття!
Що знайдемо тепло у жорстокому світі неправди,
Й відчайдушно здолаєм вершину сходинки «життя»!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493853
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: Fishка