Не зламай мого паростка - такого слабкого.
На уламках душі він ввібрав з тебе силу.
Подаруй йому воду з потоку стрімкого.
І тепла подаруй - хай відродиться з пилу.
А як знайдеш ти мужність його оживити,
Не забракне наснаги, не впадеш з тягарем.
В час скрутний зможе він і тебе напоїти.
Над тобою зів"ється правдолюбним вогнем!
І від полум"я того ти зігрієшся сам.
Лід в душі зможе він розтопити.
На задвірках душі розцвіте пишний сад.
Буде все - лише дай йому уціліти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493695
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: LiTanka