шизофренія мамо шизофренія

шизофренія  мамо  шизофренія
для  мене  губи  виривають  слова  з  ущелин
я  дуже  довго  довго  дуже  хворію
знов  чую  голос  і  бачу  саму  пащеку
вона  бризкає  слиною  на  вітрі
весна  вперто  топить  очі  в  багні
галюциную  на  небо  або  на  цитрус
галюциную  але  постривай-но  ні
я  вже  здорова
бо  помираю  щоранку
і  кожен  вечір  устаю  із  мерців
зализую  воском  теплим  ще  незажиті  ранки
і  розтираю  попелом  свіжі  іще  рубці
шизофренія  мамо  це  просто  шизофренія
про  це  писав  колись  психіатр  відомий  ганнушкін
не  бійся  я  не  піду  я  просто  цього  не  вмію
я  просто  молоко  у  цеберку  вранішнє
я  просто  квіти  біля  білого  обеліску
я  вільний  вечір  над  чашею  твого  смутку
я  повернуся  мамо  із  вільнонайманим  військом
із  прапорами  кольору  незабудок
тільки  хай  полежить  під  серцем  
гнила  картоплина  снігу
шизофренія  перстень
крига  діброва  гріга
останні  сльози  сльотою  на  обличчя
прощай  хворобо
і  мамо  вітаюсь  тричі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493682
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: URANIA