Цей дах давно вже протікає,
Цей цвях давно проіржавів.
Невдах в природі не буває
Раніше я цього не розумів.
Цей страх давно вже не лякає,
Цей крик давно вже відзвенів.
А спокій тишу не зламає,
Все буде так як ти звелів.
Цю субмарину море поглинає
На швидкості п'яти вузлів.
Цей вітер крилами здіймає
Тих, хто від радощів зомлів.
Це море радощів вщухає
Для тих, хто думав що згорів.
Яскраве світло маяка шукає
Всіх, хто ще досі не узрів.
Невдах в природі не буває...
Тепер я точно зрозумів.
Невдах в природі не буває,
Та так багато є сліпців.
12.IV.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493633
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: Stranger21