-щодня відчуваємо буденність. щодня мріємо про дещо більше. мріємо побачити дещо більше за місцевість власної кімнати.
Не чіпай ручки від
дверей
Бо я тут сьогодні
одна
Рахую ромашки, веселки
й гусей
Навколо мене повсюди
поля
Не чіпай ручки від
дверей
Бо я тут сьогодні
одна
Блукаю по вулиці, бачу
людей
Знаходжу все нові
міста
Не чіпай ручки від
дверей
Бо я тут сьогодні
одна
Рахую видохи й вдохи
грудей
Та з них шепіт гір все
луна
Не чіпай ручки від
дверей
Бо я тут сьогодні
одна
У світі дивних і хворих
речей
Торкнутися хочу морського лиш
дна
Не чіпай, залиш
одною
Так відчуваю невідому
даль
Стаю тут і морем і степом
й горою
Від реалій будую стІну
як сталь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493593
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: Катя Черемнова