Я слухала дощ ,а він мені пісню кохання
На струнах бузкових,не мов би на арфі зіграв.
Розбуджений спогад медового майського гаю,
Коли ти до мене ,як Лукаш до Мавки прийшов.
Акації грона п’янили своїм ароматом,
А я не збагнула ,що то був омріяний сон.
Упала на землю пораненим змученим птахом ,
І душу мою ти до себе забрав у полон .
А що було потім,а потім березою стала,
І коси свої розплела в відчайдушнім жалю,
Навіки із вітром шаленим я долю з’єднала,
Лишилася спокою в тім загадковім гаю.
19.04.14р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493591
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2014
автор: леся квіт