собирая звезды
с земли
которые кто-то сбил
ракетами земля-воздух
я собираю отпечатки себя
и складываю их
страница за страницей
в книгу небытия.
усталый тяжелый воздух
повис в пространстве
затаившимся хищником.
он уже выпустил когти
и напряг лапы
готовясь к прыжку
за ничего не подозревающей
жертвой.
он дышит от нетерпения
в паузах
между биением сердца.
двойственность желаний.
убить и насытится
или пощадить
сохранив жизнь.
он ищет ответа.
он смотрит на небо
пытаясь спросить у звезд
совета
но их там нет.
на небе нет ни одной звезды
они сбиты
ракетами земля-воздух
и валяются угасшими
осколками неба
на крышах домов
и в парках
среди густой травы.
они будут лежать там
пока я их всех не соберу
и пока не приклею
скотчем к ночному небу
хищник будет ждать...
18.04.2014г. [11:45]
збираючи зорі
з землі
котрі хтось збив
ракетами земля-повітря
я збираю відбитки себе
і складаю їх
сторінка за сторінкою
у книгу небуття.
стомлене важке повітря
повисло у просторі
хижаком
що причаївся.
він вже випустив пазурі
і напружив лапи
готуючись стрибнути
до жертви
яка ні про що
не здогадується.
він дихає від нетерплячки
в паузах
між серцебиттям.
подвійність бажань.
вбити
і вгамувати свій голод
чи лишити жертву у спокої
зберігши цим їй життя.
він шукає відповіді.
він дивиться на небо
намагаючись запитати у зірок
поради
проте їх там нема.
на небі нема жодної зірки
вони збиті
ракетами земля-повітря
і валяються згаслими
уламками неба
на дахах будинків
і в парках
серед густої трави.
вони лежатимуть там
доки я всіх не позбираю
і доки не приклею їх
скотчем до нічного неба
хижак чекатиме...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493417
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Віктор Шупер