Він просидить так всю ніч, не зімкнувши очей, шукаючи відповідь на стелі. Поруч лежатиме, згорнувшись в калачик, його 90% щастя.
Така рідна, така своя, жаль лише, що не зовсім та. Чого в ній не вистачае? Та начебто все е і душа радіе від присутності іі.
Чого в ній не вистаче, тільки тіеі, шо мучить снами. Тіеі концетрованоі мікстури від сумних спогадів і незрозумілих депресій. Того 100% щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493338
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: Марамі