тишина
разбивает реальность
на тысячи осколков
на сотни
так и не явившихся
снов
хотя я так
усердно ждал
новой возможности
выспаться.
вторые сутки без сна
но стоит всего лишь
сомкнуть глаза
и проваливаюсь
в пустоту
стремительно падая
и крича
пока не прикоснусь
небритой своей щекой
твоего плеча.
да.
ты можешь говорить
что я для тебя никто
ты можешь даже смеяться
в ответ на
мои признания.
но где-то там
глубоко в твоей душе
за границей твоего
понимания
твое дыхание сбивается
на тысячи упражнений
вдох-выдох
в минуту
и сердце стучит
все быстрей и быстрей
убегая за горизонты
сознания.
но пока тишина
разбивает мою реальность
на очередные тысячи осколков
прошлого
настоящего
и будущего
ты будешь спать
за двоих
и выспишься вместо меня
пока я буду изучать
с неистовым рвением
лабиринты
твоего дыхания.
17.04.2014р. [05:59]
тиша
розбиває реальність
на тисячі уламків
на сотні
снів
що так і не з'явилися
хоча я так
старанно
чекав нової нагоди
виспатися.
друга доба без снів
та варто просто
заплющити очі
і провалююсь
у порожнечу
стрімко падаючи
і кричучи
доки не доторкнусь
своєю небритою щокою
твого плеча.
так.
ти можеш говорити
що я для тебе ніхто
ти можеш навіть сміятися
у відповідь
на мої зізнання.
та десь там
глибоко у твоїй душі
за межею твого
розуміння
твоє дихання збивається
на тисячі вправ
вдих-видих
на хвилину
і серце б'ється
все швидше і швидше
втікаючи за горизонти
свідомості.
але поки тиша
розбиває мою реальність
на чергові тисячі уламків
минулого
теперішнього
і майбутнього
ти будеш спати
за двох
і виспишся замість мене
доки я буду
несамовито завзято
вивчати
лабіринти
твого дихання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493260
Рубрика: Философская лирика
дата надходження 17.04.2014
автор: Віктор Шупер