Російська мова
Стала на заваді
Для розвитку
Великої країни.
Тепер вона
Прирівнюється зраді
На теренах
Нової України.
Її вивчали діти
В кожній школі.
Вона була весела
Й гомінка.
І дуже часто
Вживана в народі,
Як грубий мат
Злітала з язика.
Тепер уже не те,
Не ті анклави.
Позбулися ярма
Россійських пут,
А отже може
В решті решт
Насправді
Не буде більше чути
Її
Тут.
Але чому?
У чому винна МОВА?
Вона не забирає
Ніц
В людей.
Лише дарує зна́ння
Для розмови
Та пошуку
В житті
Нових ідей.
А не тому
На неї акцентують
Увагу ті,
Хто править у пітьмі,
Щоб нас,
Живучих в Україні
Всюди,
Було би скорше
Знищить на війні?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493114
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.04.2014
автор: bovikin