Я пишаюсь тим, що зміг,
Жити в місті Кривий Ріг!
В моїм місті всі роки
Завжди жили козаки!
Я родився вже козак,
А хто думає не так,
Не козак він і не друг,
Хай подивиться навкруг!
Волю люблять козаки!
А москалі - навпаки,
Люблять пану прислужити,
Щоб поїсти і попити..
В казематах вічно жити,
І щоб слабшого гнобити-
Ех, москалі! "чужі люди"
Здатні лише на облуди!
Душі підлі, без прикрас!
Не любив їх наш Тарас!
Розповів у "Катерині"
В "Гайдамаках" в "Чигирині"
Про царів їх і панів,
Та жорстокість москалів.
Я маленький, та козак!
В Україні щось не так!
Друзі! Швидше підростай-мо!
Та країну захищай-мо!
Крим, всю нашу Україну!
Бо зостануться руїни!
Краще ворогами жити,
Чим з таким "братом" дружити!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493031
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: НАСТУРЦІЯ