І знову сніг...
На біль, на сміх?
Можливо, гріх
На землю ліг?..
Із сил усіх
Розкинув міх
Білих панчіх,
Зимі до ніг.
Накрив поріг,
Темінь доріг.
Ховавсь за ріг,
Прикривши гріх?
Здригавсь горіх:
— О, скільки їх,
Бруньок своїх,
Я не вберіг...
Чудився сніг,
Спадав зі стріх,
У шалі втіх
Струмком побіг. 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492976
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: Lana P.