***
Ніхто не захистить. Ти сам-на-сам.
Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти.
Не віддавай мене - я не віддам,-
бо чорний день. Бо чорний! Не смугастий.
Вставай і йди! Хай стрічка майорить.
Маленька стрічка - жовте і блакитне.
Весна не розговіється умить,
а сонця на блакиті ще не видно.
І видихну, коли наздожене
безглузда мить цілющого спасіння.
Кричатиму: " Не віддавай мене!", -
і вислизну до сонячного рівня.
І витиме весь люд, отам внизу.
Метатиметься в пошуках месії.
Нарешті в бога вимолю грозу
на того, хто війну не жне, а сіє!
16 квітня 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492929
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: Надія Позняк