Усе скоріше, з бі́гом літ,
в безодню котиться наш світ
під дикі, божевільні ритми.
Страшить химера майбуття,
не вписуюся в темп життя,
в його марудні алгоритми,
в пріоритети, де майно
і "тачки" - круто, ум - лай.но,
всі цінності - догори дриґом.
Порядність, чесність, співчуття -
щоб не пірнули в забуття -
запишуть у Червону книгу.
Вже світлих прагнень чистоту,
та ідеалів висоту
затьмарює матеріальне.
Зламало зло добра рубіж.
Жадоба, здирництво, грабіж -
ваш час - ганебно-тріумфальний!
Продажність, хитрість, кумівство,
найбезпринципніше єство
пропхалося на всі престоли.
Духовність скніє по кутках
і мудрість ходить в жебраках -
їм, наче псам, кістки зі столу.
Болить... Все думаю одне:
коли ж оця біда мине?
Як не вовками жить, а родом? –
Лиш, коли витравим з голів
свідомість в'ярмлених волів,
тоді ми станемо НАРОДОМ!
Вересень 2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492920
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2014
автор: Світлана Моренець