сни мені плющем на склонах площ
в покоління проростай дітей моїх
не на дотик
не на спомини і голос
не на дотик
сни мені розалією в сотнях
одалісок
сни мені плющем на їх колінах
в спинах їхніх важелем що вниз
крізь коринфську капітель в червону землю
крізь стверділі стопи Магдалини
і моє ввіплетене волосся
у поруччя ти́сняви і схо́ди
хай навколішки
нехай в підніжжі зношень
хто спитає?
сниш розалією на чиїйсь дорозі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492831
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: kappa