Небо сльози проливає
Над пораненим краєм,
У трясині бісівській ,
Що робити не знають.
Пухнуть голови з дуру ,
В роті присмак їх крові,
Не покинуть натуру
До поживи легкої.
Ну а що ж нижчі ранги,
Їх втоптати в болото,
Щоб рабами від ранку
Гнули спини до ночі.
В цих заплутаних схемах
У гнилих патріотів .
Не цікавлять їх люди,
Лиш набиті кивоти.
А що рідну Матусю
На шматки роздирають,
Триголовому змію
Діферамби співають.
«Браття» інопланетні
Вже кайдани вбирають,
А Вона все їм терпить,
І смиренно вмирає .
Небо плач сльозом - градом,
Змий ту нечисть,що бродить
По землі наші рідній
Сіє гнів між народом.
Люди станемо разом ,
Як в пасхальному колі,
Скажем всім окупантам:
«Визволяти доволі!»
15.04.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492775
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: леся квіт