Мрія – це так тепло звучить. Слово це, звучить блискавками, яскравими барвами та солодко-кислим після смаком. Це не просто слово, це дим, що закружляв в спіраль, це сонце, що своїми промінцями будить через вікно, це запах весняних заквітчаних дерев, це повітря на вершині гори. Воно таке багатогранне та виразне, що іншого такого я не можу назвати. Коли розумієш, що в тобі живе мрія, ти ніби виношуєш ембріон. Ти мусиш дивитися за усім, що ти робиш, правильно себе поводити щоб не зашкодити йому, це велика відповідальність ростити мрію, адже вона має стати великою, та втілитися в життя щастям.
В мене є мрія, і я старанно її оберігаю. Вона мене тішить і дарує піднесення, адже потрошки вона вимальовується в реальність. Проте, за усім цим багаторічним виношуванням та вирощенням мрії я зрозуміла багато речей. Наприклад, не потрібно вірити, що головніше мета, а не мрія. Ваша мрія повинна бути метою. А ще важко, коли тобі в очі говорять, що ти не зможеш, в тебе нічого не вийде. Іноді такі слова можуть вбити Ваш ембріон, мрія перестане дихати. Це дуже небезпечно. Таке говорять ті, хто не зміг, не виносив свою довгоочікувану та бажану мрію. На таких не потрібно зважати. Їм співчуваю.
Та тут інша проблемка виникла при усій цій прекрасній ситуації. Мрія – це не лише розуміння того, що ти хочеш, чи бажаєш, це не лише натхнення. Я зрозуміла, що це також тягар. Це тягар з позитивними наслідками, якщо ж Ви донесете свою мрію. Але за скільки часу Ви це зробите і як, це вже інше питання, тому і з’являється цей тягар. Щоб виносити свій ембріон, треба багато чим жертвувати. Ці жертви на благо, бо ти хочеш, щоб вона народилася, твоя мрія. Але так важко буває на душі від того, що тобі чи заважають, чи не вірять, що ти зможеш, або ж перекривають кисень до мрії. З цими перешкодами треба боротися! Хоч іноді це буває надзвичайно важко, хоч іноді ти втомлюєшся мов старий, що лізе на Говерлу, але потрібно боротися! Потрібно!
Найскладніше в усьому цьому втіленні своєї мрії – це її зберегти, врятувати. Виходить,найскладніше це не опустити руки, і не дати померти ембріону, навіть не побачившого життя. Треба дуже добре себе підготувати, щоб витримати тягар і не здатися. Бо, як же так можна обірвати життя своїй мрії, та, що росте в тобі і надихає. Як можна ? Триматися потрібно до кінця, і тоді всі хто не вірив разом з Вами стануть свідком народження мрії, вже повністю дорослої, втіленої, реальної мрії. Вашої мрії….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492762
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: Irysh