На вулиці давно не холодно без тебе
Стає спекотно під вікном з горням і теплим пледом
Та перш за все, сказати хочеться, та й знаєш, треба
За те, що я колись тебе вважала своїм небом
Велике дякую. Спасибі. Бо саме ти навчив науки
Яку не знала, й не хотіла знати
За те, що коли бачила тебе - тремтіли руки
За відчуття усі, що встигла я зазнати
За те, що в темряві кімнати, вечорами
Вже пізніми, при світлі місячного тла
Блукала зоряними тихими дворами
З тобою разом, і з душею, повною тепла.
Я дякую щиросердечно й точно знаю,
що моя доброта не на пусте
Тобі всіх благ і щастя я бажаю
най терен забуття чимдуж цвіте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492761
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: Tina Volnikova