Пора у осінь.

Ненавиджу  літо.  Разом  у  осінь?
Тримати  хмари  руками,  поки  йде  дощ.
Людей  обіймати  (якщо  попросять).
І  жити,  сховавшись  від  гамірних  площ.

Тьмарити  сонце,  віяти  вітром.
Гріти  теплим  горнятком  із  чаєм.
Ховати  істину  лише  у  титрах.
Ми  ж  бо  її  не  завжди  помічаєм.

Атмосфера  Шекспіра,  Фредеріка  Шопена.
Коли  дощ,  я  завжди  про  них  пам'ятаю.
Я  ненавиджу  цю  показуху  і  сцену.
У  шафці  є  крила,  які  не  літають.

Йдем  разом  у  осінь?  Залиш  парасолю.
І  рука  хай  не  тягнеться  до  полички  з  плащем.
Мені  би  взаємності..  І  трішки  волі.
Йдемо  разом  танцювати  з  дощем?

Ковтнути  повітря,  умитись  росою.
Себе  не  любити  іще  кілька  днів.
Ховати  серця  за  стіною  німою
І  тікати,  тікати  від  зимових  снігів.

Я  ненавиджу  зиму.  Назад  у  осінь?
Тримати  хмари  руками,  поки  йде  дощ.
Людей  обіймати  (якщо  попросять).
І  жити,  сховавшись  від  гамірних  площ....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492734
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: IvaSens