Дімчо Дебелянов, Сон

Для  мене  снився  сон  –  о,  сни  невірні!
над  прірвою,  у  мороці  густім
стояли  ми;  в  глибинах  непомірних
котились  хвилі  з  гуркотом  глухим.  

Для  мене  ти  –  щоб  ніч  мою  розсіять,
та  темна  ніч  була  в  моїй  душі,
передчуття  страшні  в  ній  без  надії
даремно  намагався  заглушить.

Умить  покров  із  жаху  і  тривоги
закрив,  як  мла,  печальний  погляд  мій  
і  я  упав  –  від  сильної  знемоги
не  втримався  на  скелі  кам’яній.

Останній  крик  прорізав  тишу  лихом  –
я  в  прірву  падав  –  жить  була  жага,
а  ти  злорадним  сатанинським  сміхом
лиш  пирхнула,  зігнувшись  як  дуга!

Димчо  Дебелянов  
Сън

Сънувах  сън  -  о,  сънища  неверни!  -
Над  бездна,  в  непрогледни  мрачини
стояхме;  в  дълбините  неизмерни
с  глух  ропот  се  премятаха  вълни.

До  мен  бе  ти,  що  мойта  нощ  разсея,
но  с  нощ  бе  пълна  моята  душа,
и  страшните  предчувствия  във  нея
напразно  се  стремях  да  заглуша.

В  миг  булото  на  ужас  и  тревога
печалния  ми  поглед  замъгли
и  паднах  аз  в  най-горка  изнемога,
подхлъзнах  се  от  мокрите  скали.

Предсмъртен  вик  процепи  тишината  -
аз  паднах  в  бездни,  -  свяст  ми  се  зави,
и  ти,  с  злорадний  смях  на  Сатаната,
изкиска  се  и  гърбом  се  изви!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492587
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.04.2014
автор: Валерій Яковчук