І все розпочнеться знов і відбудеться наново,
Бо прийдЕ все ж весна, як і оновиться кров.
Переродиться тіло, аж до кожного-кожного атома.
Переродиться пам*ять, переродиться й наша любов.
І піде атрофоване, відболіле й пошарпане:
Лейкоцити все знищать — не залишиться й слід.
І нарешті з тобою ми, чорно-білими і у кольорі кадрами,
Спільну мить під тоненький сховаємо лід.
І прокинеться все, закричить, залунає пташиний спів,
Неначе й не було цієї зимової глухоти!
Серед тисяч існуючих — оберу п’ять омріяних слів...
Я так довго чекала … [u]«У мене нарешті є ти»[i][/i][/u]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492361
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Настя Мозгова