Потяги юрби

З  глини  сам  ліпив  хреста,
Випікала  пічка.
Сторч  донизу  із  моста.
Скривджений  калічка.

Закачай  у  душу  мед.
Злиплась  середина.
Навіть  з  мудрістю  із  Вед,  
Ти  лише  людина.

Прометеєві  скарби  
Занедбали  злидні,  
Тому  потяги  юрби
Всі  мені  огидні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492352
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Андрій Конопко