Україно, вставай, Україно!
Захисти свою мову єдину,
Захисти свого брата і неньку,
Свого тата й сестричку рідненьку.
Бо як ступить нога супостата,
Буде землю твою плюндрувати,
Людей бити, тризуби топтати,
Прапори твої буде зривати.
Люди, люди, о люди, просніться,
Схаменіться ви вже, схаменіться,
Кличте Бога на поміч і брата,
Але ж не ворога - супостата,
Він поможе хіба що спустошить
Гаманець Ваш, і душу, і кошик.
Він заллє кров'ю нашу Вкраїну,
Бо боїться свободну людину.
Волю нашу він кине за грати,
Діточок наших буде вбивати
У Чечні, у грузинів, Китаї,
Там, де він воювать забажає
Відвойовувать землі Росіі,
Густо зрошені кров'ю і сіллю.
Сіль ота - то від поту і сліз
Матерів, і дівчат, і беріз.
Путін, геть! Геть, нечистая сила!
Та невже тебе мати носила
В лоні чистім довіри й кохання,
А зростила диявола в штанях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492310
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: svetikg