Білими сніжинками вальсує
Яблуневий цвіт в моїм саду.
А душа чомусь усе сумує
Ніби в танець хоче,я не йду .
Як колись у двох у вихрі вальсу…
Пролетіли молоді літа.
А тепер вже яблуні достигли,
І в танку кружляє донечка.
Ніжними незайманими кроками
Вальсові виводить крутежі,
Молодості дивлюся у очі,
А вже стріла осінь на межі.
Ти моя красунечко весняна,
Не пускай свою весну в світи,
І цінуй цю молодість духмяну,
Що життя примушує цвісти.
12.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492147
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: леся квіт