Зима, яка серця змінила наші,
В якій ні щит, ні шолом не ржавів.
В якій хотіли просто жити краще… .
Зима, якій ми вдячні, що живі.
Зима, яка укрила нас сльозою,
В якій навчились бути ми гуртом.
В якій, мабуть, не бачили спокою;
Зима, яка була для нас щитом.
Яка – зимою зовсім і не була,
Бо нас вона крізь пекло провела́.
Бо смерті подих ми таки відчули,
І кров, мов навіжена, в нас текла.
Слова тепер в зимовій круговерті
Героям шану віддано складуть.
Героям Слава! Бо у їхній смерті
Сердечний стукіт наших амплітуд.
Зима, в якій ми сильні та єдині;
Яка змінила кожного із нас.
Яка дала надію Україні,
Зима, де кожен щось нове дізнавсь… .
Зима, яка серця змінила наші,
В якій ховати вміли власний страх.
В якій нових ми не боялись вражень;
Зима, душа якої – в небесах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492063
Рубрика: Присвячення
дата надходження 12.04.2014
автор: Oleg Kolibaba