Чорному сонцю

Бездонні,  мов  ніч,  темні  очі  –
Маяк  для  моєї  душі...
Хай  шлях  цей  отрутою  со́чить
Та  серце  тріпоче,  спішить...
Хай  вітер  обвуглює  шкіру,
Хай  пазурі  подеруть  плоть
Всіх  тих  ненавсників  –  вірю,
Молюся  і  йду,  мій  господь...

Криваві  рядки  розпливуться
По  шкірі  під  лезом-пером…
Я  вірю,  я  знаю  –  знайдуться
Твій  шепіт,  твій  запах,  мій  сон...
І  диспути  із  божевіллям
Я  врешті  зведу  нанівець,
Твоїм  захлинувшись  чарзіллям,
Поставлю  три  крапки…  кінець.

...і  подих  твій  сліз  смолу  звіє,
І  перст  запечата  вуста.
Лиш  мокрі,  холоднії  вії,
І  очі,  в  яких  пустота…
Це  все  я  навік  закарбую
У  мертву  свідомість  свою.
До  цього  я  йшов,  не  жалкую.
Тобі  я  її  віддаю…

...за  тінью  брехні  і  само́ти
Горітиме  іскра  пітьми,
Й  душа  засміється,  а  доти
Я  йтиму,  ти  ж  тільки  візьми…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492013
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Андрій Майоров