Падає в ніч мокрий сніг,
Падає важко, вмирає.
Знає він, що на землі
Зразу ж грязюкою стане.
Він буде зовсім не в радість
Людям і навіть природі.
Так ось байдужість і слабкість
В перше кохання приходить.
І звичайнісіньке щастя
Вже недосяжне, як небо.
Розпачу біль, як причастя,
Гірко, а випити треба.
Мокрий сніг важко кружляє,
Пада, щоб вмерти невдовзі.
Чому в житті так буває:
Ми розминулись в дорозі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492012
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Радченко