Я синьо-жовту стрічку бережу...
Тулю до серця, ніжно пригортаю,
Немов молитву щиру і святу
Любов'ю кожне слово зігріваю.
Ці кольори для мене дорогі,
В них віковічні прагнення свободи.
Стою понад Дніпрових берегів -
Тут славних предків наші родоводи.
Два кольори в душі переплелись,
Як перевесла спілої пшениці.
За стрічку цю, я знаю, що колись
Життя поклали... А тепер в столиці
такі настали зболені часи,
що навіть серце з туги завмирає.
І виринає із душі: - Борись!
Хай дух козацький ворога лякає.
Тріпоче вітер прапор віковий
Звитяжний подвиг нашої Держави.
Тулю до себе колір голубий
І пригортаю колір золотавий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491938
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА