Цілувались самі

У  вишневім  саду,  як  буяла  весна,
Як  хрущі  обнімали  листочки,
Ми  з  тобою  удвох,  повтікали  від  сну,
Із  кохання  сплітали  віночки…

Місяць  в  хмари  заліз  і  мовчали  зірки,
Мерехтіли  в  сузір’ї  -  ховались,
Била  тихо  ріка  у  низькі  береги,
Ми  під  вербою  вдвох  цілувались…

Поцілунковий  смак  зберегли  на  життя,
Залишився  відбиток  гарячий…
І  дивилась  на  пару  небесна  зоря,
І  моргала  здалеку,  неначе…

Терпли  губи  тоді,  завмирала  душа
І  дихання  ураз  десь  дівалось,
Та  вуста  знов  шукали  кохані  вуста,
І  до  ранку  самі  цілувались…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491899
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.04.2014
автор: Віталій Назарук