Пройдусь я вулицями міста.
Зверну на паркову алею,
Де зелень і повітря чисте.
І я для себе тут відкрию:
Що все так просто і велично,
Що все нікуди не зникає.
І що любов є, поруч, вічна,
Хоч ми її чомусь шукаєм…
Любов у квітки пелюсточках,
У травах, ніжно так примятих…
У кожнім дерева листочку,
У тиші вітру, в оченятах
Дитячих, що тебе чекають.
І хочеться весь світ обняти,
І вірити, що не зникає
Те, що у світі чогось варте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491861
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Мирослава Стульківська