У кожного своя в житті дорога,
У всiх свої малесенькі хрести…
Ми часто нарікаємо на Бога:
Життя рікою важко нам плисти.
З жалю закрило сонце свої очі,
Зітхнуло важко небо голубе…
А теплий вітерець усе шепоче:
За що, Любове, розп"яли Тебе?
Від сліз дощу вже потемніло небо,
Усе застигло - мовчанка німа...
Узявши Хрест - за мене і за тебе,
Любов воскресла і Вона - жива.
У кожного своя в житті дорога,
У всіх свої малесенькі хрести…
Чому ж ми нарікаємо на Бога?
Не хочемо свій хрест малий нести?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491857
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Мирослава Стульківська