Невідомим
Я гублю десь себе поміж квітів та казок
Не побачених ніким нових сторінок
Поетів невідомих, невідкритих в світі цьому
Вони як і всі хотіли би додому
Та де там, коли шлях поріс осокою
Коли терен коле очі
Стає нестерпно
Стає безглуздо боляче
І руки впали. Розчарування
Таке глибоке, таке тягуче те провалля
О, люди, коли б ми знали
То не забували не прочитаних своїх героїв
Вони всього лиш невідомі
Не згадані ніким. Пропали
І не знайти вже нам таких
Не зустрінемо ми їх
І не зможемо без них…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491845
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Василь Великий