Якось нестерпно хочеться кричати
Про те, що я за крок до мрії!
Але події змушують чекати...
І я від цього шаленію!!!
Ще крок... Ще мить.
І ось моя блаженна ейфорія!
Тук-тук... Щемить...
То захват, то потужна безнадія.
І я закохана в це божевілля, це життя,
Що змушує радіти і страждати!
Й нема причини для ниття,
Бо я ЖИВУ допоки буду відчувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491834
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Замріяна...♫