Весна всім стомленим річкам дає
Життєву силу. Зелень гоїть рани
Вчорашніх бійок, і стоять Майдани.
"За що?" - в повітрі сумнівом снує.
Питання знак. Горять покришки люто,
І плоть Украйни рветься на шматки.
Небесній сотні ставимо вінки,
На себе ж накладаєм хижі пута.
Це Україна бореться до кра́ю...
А на краю́ ні армії, ні сили...
Чи наша ненька встане із могили,
Із власної? Та тільки хто це знає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491769
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Оксана Корнієнко (Буянова)