П'єдестал

А  ви  кидайте  ще  каміння  в  душу
Там  зараз  порожньо  –  трагічна    пустота
Терпіти  я  ж  знущання  мушу
Найкращою  прикрасою  є  простота

Мені  ж  вони  із  часом  знадобляться
Та  й  зараз  не  без  них  зміцніла  вся  душа
І  нехай  усі  безчесні  на  життя  не  зляться
Вени  чужої  у  безчестю  їхньому  нема

Є  способи  лиш  два,  себе  у  світі  утвердити
Як  Каїн  із  заздрості  бездушно  брата  вбити,  
А  другий  як  Авель    з  подякою  до  Бога  жити,
Щоб  з  каменів  отих    п’єдестал  навіки  спорудити.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491686
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.04.2014
автор: Psevdonim