Тут пісок по землі, мов розсипаний сіллю;
тихий берег і річка, верба полохлива,
що шепоче крізь ніч, кличе в небі сузір’я,
або з вітром співає, немов іде злива.
Це маленький лиш світ у колисці зірок -
і вода, і верба, навіть ніч ця красива.
Подивитися в небо - буденності крок…
навіть в цьому піску безкінечності нива.
30.03.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491540
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: Андрій Пульсар