Сиві баскуваті, чорні і булані,
Коники на волі ходять по росі,
По траві ранковій у тумані раннім ,
Зустрічають перші зранку промінці.
В них нема вуздечки і немає пута,
Коники на волі, як були діди,
Батога немає той, що б’є так люто,
Залишає завжди на спині сліди.
Табунами бродять, п’ють джерельну воду,
Вартового завжди став’ять у дозор,
Понад все цінують коники свободу,
Бо для них важніше воля, а не сон.
На духмянім лузі, де струмок сочиться,
Де у конюшині скачуть цвіркуни,
Коники пасуться, коникам не спиться,
Бо вони на волі – коні-скакуни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491505
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2014
автор: Віталій Назарук