Шепіт хвилі доносить луна,
Пта̀хи в гаю виспівують дзвінко.
Розлилась біля хати весна
Синьо-синім хрещатим барвінком.
Серце в грудях болить від жалю:
Знаю – знов відцвіте в самотині.
Я його ще з дитинства люблю,
Його очі замріяно-сині.
Розстелився рясним килимком
Від черешні і аж до порогу.
Хрестить (наче матуся) тайком,
Як рушаю в далеку дорогу.
Від подвір’я давно відпливли
В тиху вічність і мама і тато.
А у слід їм цвіли і цвіли
Сині квіти. Багато-багато…
9.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491324
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Галина_Литовченко