Пияки без мата
Не живуть й хвилини,
Мова не багата,
Мабуть є причини.
Випив й відключився
Від усього світу,
Так втікать навчився
У хмільну еліту.
Там говорять мало,
П’ють під мат щоденно,
Це неначе жало
У життя буденне.
Ніщо не цікавить,
Ніщо не дратує,
На мізки не давить
І плачу не чує.
Є одне бажання
Випить й все забути,
Жить без намагання
Матюків не чути.
Пияків без мата
У житті немає,
Мова не багата
Скрізь у нас лунає.
08.04.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491277
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.04.2014
автор: Георгій Грищенко