Чому ти плачеш золотавко – осінь?
Чому так рано коси розплела?
Вже крижаними стали срібні роси,
І скроні вже покрила сивина.
О,пушкінська пора золотокоса,
Чому гаптуєш килим золотий?
Чому поблідли всі твої покоси?
Чому багровий клен стоїть сумний?
Чи думає про холоди зимові?
Чи може бачить трави весняні?
Не знаю, тільки шелест загадковий
Наводить сум на душу і мені.
--Невже зима нас хоче розлучити,
Забрати в мене твій святий вогонь?
--Такий закон,його нам не змінити,
Прощай ,дівчино,жди новий сезон!
1990 р.
ІХ.1990 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491198
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: леся квіт