Дивлюся я крізь дзеркало у очі
І думаю, чуваче, вибачай,
Що ніби добра ти людина,
Але тобі якась скотина
Долила гальмівної рідини у чай.
Але сумісні тут експерименти,
Ба навіть в мене є один каприз.
Я не бідак останній,
Але кільком би паням
Я влив би в серце антифриз.
Про що тут говорити є в достатку,
Але як би десь, та й перестріне мене джин,
Я хоч не є останній вже бідак,
Але загляну у пустий свій бак,
Й попрошу, щоб підкинув на бензин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491068
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Ярема Підпільний