на збитих до крові руках,
я несу для тебе світло.
пробач мене за мій страх,
кров давно стала вітром.
я люблю тебе, ти знаєш,
віри моєї на двох стачить.
пробач мене за мій страх,
мою любов і сліпий побачить.
Господи! дай мені сили,
вижити ще один ранок.
мої думки мене гнітили,
дурні тумани дарують світанок.
Боже! якби вона знала,
як люблю її сильно і ніжно.
минає..цілувала чи не цілувала...
на сьогодні я просто - колишній.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491060
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2014
автор: Іво Каценбук