Весна пустила сонячні карлЮчки
і на дерЕвах іній квітковий.
Я, певно, буду довго на "беззвучці".
Звикатиму до того, що не мій.
Вдихатиму новий ковток свободи,
обмежений тобою, а нехай...
Бо ще лікує час і пора року,
книжкові барикади, теплий чай.
Розправлю плечі, гляну в синє небо.
Навчу себе любити це життя!
Я зможу рівно дихати без тебе,
зумію відновить серцебиття!
Й ніколи серед люду не загУблюсь.
Знайду себе! Знайду свій вірний шлях!
Я дякую за ліки і простуду,
мій ворог, мій колишній друг і кат...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491030
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Ліна Біла