Стань зброєю моєю в боротьбі з самою собою
Тихою музикою перехресть,де нас тільки двоє
Заграй мені тими веснами без печалі
Де ми разом про все нескінченно мовчали
Зупини ,коли хочу втрачати розум
Обійми мене,заспокой всі громи і грози
Я не казка,в мені рветься строфою вітер
Вибухають вулкани лавою гострих літер
Моя віра не в тім,щоб молитися на ікони
Якщо вірна комусь - то,мабуть,уже до скону.
Не питай ні про що,все вчорашнє повинно зітліти
Подаруй мені щастя.Не даруй мені мертві квіти.
Не проси розказати,чому я відводжу очі
Захищай від морозу в зимові холодні ночі
Я відкрию себе неодмінно із часу плином
Бо любов забувають любов'ю,як клин вибивають клином.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490986
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Ростислава