це був початок цивілізації
тільки з'явилося світло,
тільки дротами - гудки
нас відправляли на згарища
просівати глину
від кількох сотень згорілих заживо
і ми йшли
в чорне зодягнуті
з чимось на кшталт простирадел,
знаючи всіх поіменно
і навіть в лице
знаючи дати народжень і дати
посмертні
знаючи розмір взуття
знаючи все...
йшли ми шеренгою,
порізно руки розводячи
спини зігнувши
скрутившись у спазмах жалю
сіяли глину
рештки сплавляли по Тисі -
так зустрічали свою
двадцять третю весну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490929
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Іванна Шкромида