* * *
Життя без обертів, невпинне, як вогонь!
Завидна річ і майже недосяжна,
Воно, як птах, з розгорнутих долонь
Злітає й не вертається до башти.
Життя, замріяне в високу далечінь,
Розгорнуте на велетенських крилах,
Швидке і невідступне, наче тінь,
Що цілий день край сонця боронила.
Життя, приречене, мов спалах на вітру,
Мов зорепад, згораючий в безодні…
Влетіти в чорну зоряну діру
Приречене і завтра, і сьогодні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490884
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Оксана Ракіта