О, РУСЬ, – ЗЦІЛИ…

у  цім  краю,
де  віра  
плаче  навмання,
де  сиві  сосни  
затужили  спозарання  –  
мій  прадід  
вірність  
не  минав  –
оцій  росі,  
оцій  землі  
в  калин-ограні;

дивилось  сонце  
крізь  лютуючi  мечі,
мов  чорна  ніч  
зі  сходу  
налітали  чварні  –
хазарські  прелукаво-ласі  коршачІ  –
топтали  жито…  
дні  чаділи  у  гірчанні…


хмаріють  десь  за  подивом  давнин-літа,
здвигаються  яруги  
в  кОшланнім  тумані…
о,
Русь,  –  
розболено  праМатір  пресвята
своїх  дітей  змири,  зціли  від  братобрані.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490865
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: *SELENA*