Дули вітри. Вили біси.
Мить падіння. Злету мить.
Все бувало. Роздивися
На часописі століть.
Десь родилось, випливало,
З часом гинуло в пітьмі...
Давні таїни сховались
У рунічному письмі.
Боги давні в нім вказали
Черпати наснаги й сил.
Давня мудрість засіЯла
Світом кАмінних могил.
Тільки ти, нащадку давен,
В своїм серці відтвори
Теплий світ прадавніх таїн
Сходом сонця на зорі.
І впадуть облудні пута,
І чужинське відійде,
І покине душу смуток...
Світоч розуму- гряде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490818
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.04.2014
автор: Сокольник