НАД ХРАМОМ КИЯ

Душа  німа.  Надіється  на  дзвін,
Що  милосердям  одізветься…
Дніпрові  кручі  –  прасивий  пілігрим.  
Чека  дощу  чіпкий  вовчуг…
А  кров  стікає  по  мечу,
А  ладан  дихає  у  герці.

Схилився  обрій  журно  на  поклін,
Намисто  гніву  на  вірвечці…
Ридає  ридма  Лада  навздогін
Вітрам:  «Вірлицею  злечу
Над  храмом  Кия  –  я  свічу
Носитиму  тайком  у  серці»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490728
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: *SELENA*