ГРУДОЧКА ЦУКРУ
на денці стакана чаю
губить молекули,
міцно зціпивши зуби...
Скоро світанок рум"яний
з-за небокраю
вигулькне мляво...
та ГРУДОЧКИ - вже
не буде... :)
бо...
...їй ворожила ще вчора
старенька Ложка -
(карти лягали на гущу
кавову криво...)
ГРУДОЧКА ЦУКРУ - не вірила...
...хоч тривожно
вперше просила
позичити в Мухи крила...
Але...
В Мухи на серці
пра-давня образа тліла,
Муха жорстоко у відповідь
засміялась :
-МАбуть не варто
зичити рідні крила
тій,що ніколи
навіть лизнуть
не давалась!...
Що ж...
ГРУДОЧКА ЦУКРУ
залишилась мліти в банці,
вдягнута в білу свою
найсолодшу сукню...
(... Муха ж повисла на
зломаній шостій лапці,
бо зачепилась за стрічку
липку на кухні...)
втім...
Ніч була дивною...
Так солов"ї співали!...
Вітер весняний
дерева тримав
за руки...
І видавалися сяючі
білі цятки
в небі далекому
душами ГРУДОЧОК ЦУКРУ...
та...
ніч промайнула...
не вірилось,що -остання
ГРУДОЧЦІ ЦУКРУ,
що злякана і печальна,
спостерігала,як
неумита ПАННА
так незворотньо
вмикає електрочайник...
і...
ГРУДОЧКА ЦУКРУ-
в окропі стакана чаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490684
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2014
автор: уляна задарма